- ДРАБ
- . Никита Драб, каневский боярин. Арх. VII, 1, 104. Щастный Драб, черкасский городничий. 1552. Арх. VII, 1, 89. Мартин Драб, остерский боярин. 1552. Арх. VII, 2, 597.
Биографический словарь. 1998.
ДРАБ
Смотреть что такое "ДРАБ" в других словарях:
драб — Драб, драбуга: голодранець [52] босяк, голодранець, ледащо [III] голодранець, здоровило [4] голодранець, ледащо, злодій [17] голодранець, ледащо, злодюга [VI] голодранець, обірванець [XI] голодранець, босяк, ледащо [II] голодранець, також:… … Толковый украинский словарь
драб — іменник чоловічого роду, істота діал … Орфографічний словник української мови
Драбівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
драб — (драбыр, драбхэр) драп Щыухьэ шэкI Драб палътэу щыгъ … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
драбівський — прикметник драбівський прикметник … Орфографічний словник української мови
драб — а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. || Уживається у кличній формі як лайливе слово … Український тлумачний словник
Драбів — іменник чоловічого роду районний центр в Україні … Орфографічний словник української мови
драб — ба, ч. Пр. Гультяй, ладащо, волоцюга; рослий мужик … Словник лемківскої говірки
драб — розбійник … Лемківський Словничок
Драбівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
